Шнайдер розкрив таємну змову інопланетян із урядом США

У 1995 році по США роз'їжджав з публічними лекціями хтось Філ Шнайдер. У своїх виступах він стверджував, що уряд США давно встановило тісний контакт з інопланетянами і здійснює спільні з ними проекти. «Я не припускаю, я знаю, тому що сам довгий час брав участь в одному з таких проектів і мав доступ до документів високого ступеня секретності».

У 1995 році Америкою з публічними лекціями про те, що уряд США встановив тісний контакт з інопланетянами, їздив Філ Шнайдер. Також він стверджував, що уряд США не просто встановив тісний контакт з представниками позаземних цивілізацій, а й здійснює спільні з ними проекти, причому, зі слів самого лектора, він особисто брав участь у багатьох із них та мав доступ до документів високого рівня секретності. Кожен найманий працівник перш ніж отримати допуск до секретів фірми клянеться зберігати все в таємниці. Але не всі здатні тримати язика за зубами. І тоді в пресі з'являються викривальні інтерв'ю, де співробітники фірм розповідають всю правду яка стала їм відома. У США їх називають «правдошукачами». Затаке часто розплачуються втратою роботи, репутацією, економічною безпекою.

Філ Шнайдер був типовим «правдошукачем». Але, на відміну від інших, він працював на уряд США. Філ був висококваліфікованим геологом і гірським інженером та в кінці 70-х був притягнутий до будівництва секретних підземних баз, як на території США, так і за її межами. Поступово його рівень допуску до секретних проектів підвищувався. У 1979 році він був направлений на базу «Дульсе» в Нью-Мексико. «Дульсе» мала кілька рівнів і йшла на 2,5 милі в глибину. Група Шнайдера бурила свердловини, Філ спускався в них, досліджував породу і визначав кількість і тип вибухівки, необхідної для розширення підземних порожнин. Всі роботи проходили під охороною «зелених беретів», що Шнайдера трохи дивувало: зрозуміло, що об'єкт секретний, але від кого оборонятися під землею?
Під час одного зі спусків Шнайдер і його група виявили величезну каверну (порожнину), заповнену гуманоїдами. Зав'язалася перестрілка, в якій загинули 66 спецназівців. Сам Шнайдер отримав поранення в груди (опік) від невідомої зброї і втратив кілька пальців на лівій руці. З усієї групи крім нього вціліло всього двоє.
Після події в «Дульсе» рівень допуску до секретних документів і проектів для Шнайдера підвищили і він дізнався про існування секретної угоди між урядом США та інопланетянами.
Проблемою НЛО спеціально створена за завданням уряду США організація займалася з 1933 року. За результатами досліджень в 1935 наявність на Землі інопланетян було визнано як факт. Протягом наступних 20 років співробітники намагалися з'ясувати наміри космічних прибульців і встановити з ними контакт. Це сталося в 1954 році. 20-21 лютого президент Дуайт Ейзенхауер зустрівся з представниками інопланетної цивілізації. Перша зустріч виявилася безрезультатною. Інопланетяни відмовилися передавати землянам в особі американців будь-які передові технології, зате зажадали припинити розробку певних видів зброї. США не погоджувалися зупиняти свої військові проекти і, звичайно ж, не могли поручитися в цьому за весь світ. Контакти тривали й надалі, і врешті-решт було укладено т.зв. Греадську угоду. Згідно угоди земляни (уряд США) тримають в таємниці факт присутності інопланетян на Землі.
Прибульці допомагають в технічному розвитку. Це стосується тільки американської нації.
Прибульці можуть брати в наукових цілях людей і тварин. Люди після досліджень повертаються назад, спогади про контакти з інопланетянами з їх пам'яті видаляються.
Наслідком цього договору і було створення численних підземних баз, на яких земляни опановували позаземними технологіями, а інопланетяни проводили свої експерименти на «людським матеріалом». За заявами Шнайдера на території США було побудовано близько 130 таких баз. Сам він міг назвати тільки дві, в яких був особисто: база «Дульсе» (штат Невада) і база в «Зоні 51» (штат Нью-Мексико).
 Зона 51    

З плином часу Філ все частіше переконувався, що інопланетяни давно відмовилися від дотримання договору. Так, вони продовжують передавати технології. Багато передових розробок американської оборонної промисловості було зроблено з їх допомогою.
Але одночасно все більшу кількість людей почало зникати безслідно. І головне: Філ сам перестав вірити, що працює на благо американської нації і всього світу. У майбутньому він бачив встановлення Нового Світового Порядку, в якому головувати будуть інопланетяни і вузький прошарок земної аристократії. А переважній частині землян треба буде стати безсловесними рабами на своїй планеті.
У 1994 році Шнайдер перервав свою співпрацю з державними структурами США. Після звільнення роботу геолога він почав поєднувати з публічними лекціями в США і Канаді, побував в Англії і Японії. Під час своїх виступів Філ Шнайдер постійно повторював: «Я не закликаю вас сліпо вірити мені. Сумнівайтеся, зіставляйте відомі факти, думайте ». Звісно, що інших фактів на підтвердження знайти важко, оскільки немає ні фотографій, ні кінострічок, проте є інші свідки, які підтверджували ці факти, або наводили інші. Філ був не єдиним, хто розповідав про базу «Дульсе» і не єдиним, хто знав про бійню 1979 року. Наприкінці 1979 року фахівець в галузі електроніки Поль Бенневіц перехопив декілька нерозв'язаних радіоповідомлень. Через 15 місяців у нього було вже кілька десятків перехоплених радіо- і телетрансляцій. Він відстежив їх спрямованість і зміг встановити місцезнаходження точки прийому - гора Арчулета-Меса поблизу Дульсе. Оскільки ніяких споруд в тому районі не було, Бенневіц прийшов до висновку, що об'єкт знаходиться під землею. Він об'їздив штат і знайшов кілька людей, які стверджували, що були викрадені інопланетянами і доставлені на підземну базу в Дульсе, де над ними проводили експерименти.

У 1980 році Поль надав всі зібрані ним матеріали офіційним особам, проте розслідування вилилося в масштабну кампанію цькування Бенневіца і дискредитацію зібраних ним матеріалів. Закінчилося це все для «правдошукача» нервовим зривом, після якого він пішов з НЛО-проблематики.
Томас Кастелло працював на підземній базі «Дульсе» в якості спеціаліста служби безпеки - в його віданні були камери відеоспостереження. Він також знав про інцидент 1979 року, але, на відміну від Шнайдера, знав підгрунтя події.
На самих нижніх - 6-м і 7-м рівнях бази інопланетянами проводилися масштабні медичні експерименти над людьми. В порушення підписаної угоди, вони перестали надавати землянам результати своїх досліджень, що викликало невдоволення спецслужб. Було вирішено «провчити гостей». Спецзагін за допомогою Шнайдера повинен був проникнути на нижні, закриті для землян, поверхи бази. Підтримку бійцям повинні були надати співробітники бази. Однак, «Війна в Дульсе» закінчилася не на користь спецназівців.
У протягом 1995 року Шнайдер прочитав більше 30 лекцій.  Він обіцяв надати документи і докази, але наміри свої так і не здійснив: 11 cічня 1996 року Філа Шнайдера знайшли мертвим у його квартирі, шия була обмотана проводами. Звісно ж поліція кваліфікувала смерть як самогубство.

Джерело:   http://esoreiter.ru/index.php?id=0616/29-06-2016-124212.html&dat=news&list=06.2016