воскресенье, 26 февраля 2017 г.

Сліди палеоконтакту на території України

Стверджувати, що в давнину Україну відвідували позаземні цивілізації сьогодні не можна, але припустити такий факт цілком закономірно, адже маємо чимало артефактів походження яких пояснити важко.

Для початку спробуємо зробити невеличкий екскурс в історію наших земель, спробуємо крізь призму офіційної історичної науки. Отже, людина з'являється на території України близько 1 мільйона років тому. Найдавніше поселення, чи вірніше стоянку, в Україні, як вчать в підручниках з історії, відкрито біля села Королево Виноградівського району на Закарпатті. Всього в Україні відомо понад 30 стоянок древніх людей.


35-40 тисяч років тому відбувається остаточне становлення людини. На Україні з'являється кроманьйонець , який має всі риси людини сучасного типу. Найбільш відомі стоянки цього періоду - Кирилівська в Києві, Молодове на Дністрі, МІЗИНА на Десні, Межиріччя на Канівщині. Характерною рисою кроманьйонця стає трудова діяльність. Поступово складаються нові відносини в суспільстві, вимальовуються переваги життя в колективі.

Найвища ступінь соціальності homo sapiens розвиває високу матеріальну культуру, удосконалюється мова, з'являється мистецтво. До сих пір чудові малюнки стародавньої людини на стінах і стелях печер дивують нас витонченістю ліній і яскравим осмисленим. З'являється музика, також виникають перші релігійні вірування різних форм.

Поява сучасної людини характеризується виключним духовним і психічним розвитком, яке вивело еволюцію людини з рамок чисто біологічної еволюції і поставило його під владу соціальних законів. Дана точка зору спостерігається в безлічі наукових праць присвячених появі розумної людини. Не виключено, що люди завжди були здатні розвивати свої суспільства без сторонньої допомоги, але з початком історичних часів, тобто з появою письмових документів, перші цивілізації приписували свої знання і успіхи богам.

Все це дуже цікаво, бо не виключена можливість "богів-астронавтів", що з'явилися з глибин космосу і які вплинули на розвиток людства. Ми знаходимо безліч найрізноманітнішої інформації з цього приводу в культурах багатьох країн і народів, спробуємо ж віднайти щось схоже у нас.

Якщо взяти релігію, яку найчастіше аналізують дослідники палеоконтакту, то вона була язичницькою і пантеон Богів був типовим, хоч водночас оригінальним і самобітнім. Релігія слов'ян, що з'явяється на історичній арені в I тисячолітті нашої ери нічим не потупається іншим язичницьким релігіям. Звісно ж ця релігія формувалась протягом багатьох століть і вона немало увібрала у себе від інших народних релігій тих часів. Спробуємо в загальних рисах окреслити пантеон слов'янських богів:

Сварог - бог неба, дехто стверджує, що на початках це був єдиний бог, у чому я особисто сумніваюсь.
Перун - бог блискавки й грому. Пізніше він також бог-воїн, покровитель війська.
Дажбог - бог Сонця, син Сварога, ще звуть його Хорсом.
Велес - бог достатку, покровитель купців, який охороняв пастухів. За легендами, він поріднив людину і тварин, навчив слов'ян пасти худобу, отримувати від неї молоко, м'ясо. Тут уже цікаво...
Макоша - богиня родючості, жіночого рукоділля, мистецтва і води.
Стрибог - бог вітрів.
Лель - бог кохання і бджолярства.
Берегиня - богиня добра і захисту людини від усякого зла.

Постійних храмів у ранніх слов'ян не було. Молилися вони і приносили жертви богам на лоні природи. Пізніше з'явилися капища - культові споруди на вершинах гір, в лісах, лугах, біля річок, озер. Роль жерців у слов'ян виконували волхви. Вони володіли знаннями з медицини, математики та астрономії, мали свою писемність. Вірили слов'яни в домовиків, лісовиків, мавок, русалок.

Взяти хоча б дів, вил і мавок. Легенди, які малюють їх вигляд і особливості, нерідко містять деталі, які в достатку ми зустрічаємо в сучасній уфологічній літературі.

Діви. Літають, носять сріблястий одяг. Сама ж назва - латинського походження, від кореня "div", тобто блищати, світити. У "Слові о полку Ігоревім" говориться: "Див забився, на вершині дерева кличе - велить послухати землі незнаної ...".

Вила. Літають, володіють чарівним прутом або лозою - предметами, якими з незапам'ятних часів користуються для визначення місця розташування підземних джерел. Дотиком прутика вила могли паралізувати людину, або занурити в летаргічний сон.

Збирач і дослідник слов'янських легенд і казок А.Афанасьев (1826-1871), посилаючись на розповіді українських селян, згадує про кола на полях або "кропціркли", які сьогодні реєструються по всьому світу і вивчаються. Народна традиція пов'язує з колами на полях якраз див, вил і мавок. Селяни південноукраїнських областей, наприклад, саме на мавок покладають провину за полеглі стебла жита і пшениці, стверджуючи, що з'являються вранці на полях кола і лисини - це місця, де вони "по ночах танцюють". Класик української літератури Іван Нечуй-Левицький (1838-1918) в книзі "Світогляд українського народу" (1876) властивість робити "кола" приписує і русалкам: "Русалки люблять танці. Розказують, що раз уночі заманили до себе вівчаря и загадали йому грати на сопілці.
Необхідно врахувати ще одну обставину. Духовна культура слов'ян своїм корінням сягає в сиву давнину - часи трипілля. У IV-III тисячоліття до нашої ери основну територію України населяють племена трипільців. Звичайний і в той же час незвичний народ. Поклонялися Землі-Матері, Великій Матері (до речі, найдавнішою релігією Єгипту був культ Землі-Отця і Неба-Матері). На думку археолога Михайла Відейка, побут трипільців нагадує життя українців XVII-XVIII століть. Але головною загадкою трипільської культури можна вважати розпис кераміки чорною і білою фарбами. Малюнки створювалися не для краси, вони містили безліч різної інформації (певні мотиви розпису збереглися сьогодні на вишивках, килимах, писанках, але сенс їх явно загублений). У розписі часто використовувалися такі елементи: спіраль - символ життя, сонце - коло або кілька кіл з хрестом, стилізовані небо, земля, рослини, тварини, люди. Вчені вважають, що в розпису посуду зашифровані легенди і міфи трипільців (деякі схильні бачити тут масу зашифрованої інформації про прибуття інопланетян на Землю). Стверджують навіть, що не фінікійці були винахідниками буквено-звукового алфавіту - на багато століть раніше його знали трипільці.

Треба зауважити, що саме трипільці заклали фундамент української нації. А ось фундамент трипільців і ще більш ранніх народів заклали, якщо слідувати логіці теорії палеоконтакту, космічні прибульці - "боги-астронавти". Вони були тут в найперші дні життя планети, при перших кроках homo sapiens, і навіть відвідують Землю в сучасну епоху.

Згадаймо японські фігурки "догу" (стародавні глиняні фігурки висотою від 8 до 30 см, віком від 3000 до 10000 років) і африканські зображення "великого бога марсіан" (наскельний малюнок висотою близько 6 метрів), виявлені в нагір'я Тассилі (Алжир). Багато палеовізітологі вважають, що ці фігурки зображують інопланетян, що колись відвідали нашу Землю.
На ймовірність таких зустрічей в далекому минулому нашої країни вказує не тільки міфологія наших предків, а й цілий ряд археологічних знахідок і загадок. Наприклад, срібні фігурки з Мартинівського скарбу VI століття, знайдені поблизу гирла річки Рось на Київщині.




                                Фігурки Догу (малюнок зверху) і Бог марсіан (малюнок внизу)

Деякі вчені вважають їх просто "людиноподібними" дрібничками, якими наші далекі предки прикрашали свій побут. Але дивно те, що ці "дрібнички" дуже схожі на ті самі японські фігурки "догу" і статуї африканського "великого бога марсіан" з нагір'я Тассилі, так нагадують нам космічних гостей. Не потрібно бути особливо проникливим, щоб в срібних фігурках з Мартинівського скарбу помітити ті ж "космічні" атрибути, а саме: тісно прилягає одяг із шнурівкою на грудях, пояс, що скріплює верхню і нижню частини костюма. Нарешті, подобу скафандра на голові, сполученого з костюмом за допомогою коміра.
                                                Одна з фігурок Мартинівського скарбу
Чимало запитань викликають і петрогліфи Кам'яної Могили (Мелітополь). Нагадаю, що в цьому державному заповіднику знаходяться найдавніші в світі петрогліфи - прототип писемності, що належить протошумерській культурі - найдавнішій в світі цивілізації. "Підходячи до дослідження можливих слідів палеоконтактів на матеріалах аналізу петрогліфів Кам'яної могили" Ігор Шевченко звернув увагу на наступне: "Багато закордонних петрогліфічних пам'яток, на думку експертів, містять відомості про палеокантакти з прибульцями. Кам'яна Могила за кількістю і різноманітністю зображень, які можна інтерпретувати як сліди палеоконтакту, їм не поступається. Ці зображення дисків і куль які летять і приземлилися, численні інші техногенні об'єкти, аналогів яким немає серед когорти малюнків стародавнього світу . Не менш цікаві загадкові фігури з антенами, гігантські "боги", які взаємодіють з людьми, крилаті істоти. Також на Кам'яній могилі є "ступні бога" з місячно-солярними символами, небесні коні і колісниці, летючі "дракони" з технічними деталями і безліч інших об'єктів, які вельми вірогідно зображували древні художники. Аналіз зображень показує, що, навряд чи можна говорити про те, що люди стародавнього світу зображували щось міфологічне. Навпаки, вони намагалися максимально реалістично і точно відобразити те, що реально бачили ... ".
                                           Фрагмент петрогліфів Кам'яної могили 
Звертають на себе увагу палеовізітологов і дивні кам'яні уламки, знайдені в поселенні людей, які проживали в Україні близько 20 тисяч років тому. У 1969 році науковий співробітник Інституту етнографії АН СРСР Е.Фрадкін заявив, що це не просто безформні шматки породи, як вважали раніше, а скульптури, до того ж "зашифровані". Коли дослідник спробував розглянути ці камені в спрямованих променях, виявилося, що пересічені лінії, виступи та поглиблення утворюють закінчену пластичну форму. Повертаючи один і той же камінь, можна побачити кілька різних зображень. Вчені задалися питанням: чи є ці зображення своєрідною "енциклопедією" наукових поглядів або практичних знань людей кам'яного віку?
Інша кам'яна загадка давнини - мегалітичні споруди. Їх знаходять практично по всьому світу, на Україні вони є у Карпатах і в Криму.

Південний берег Криму. Царська стежка, що йде від Лівадійського палацу. В кінці стежки, трохи осторонь від неї, можна виявити залишки мегалітичних споруд, що включають в себе батарею дольменів.

Морфологічно ці споруди дуже прості. Це або поодинокі, кам'яні стовпи що стоять вертикально - менгіри, або кола з таких же каменів, іноді з'єднаних кам'яними перемичками - кромлехи, а також паралельні ряди менгирів - алеї. Ще один різновид мегалітів - дольмени. Це ящікоподібні споруди з плоских кам'яних плит, що нагадують величезні шпаківні або доти часів другої світової війни. Споруди ці давно вже привертають до себе увагу археологів, але відчутних результатів у своїй науковій діяльності вони так і не досягли. Дехто схильний стверджувати, що мегалітичні споруди використовувалися для астрономічних спостережень, а також в різний час висувалася гіпотеза про те, що деякі мегалітичні споруди є своєрідними "кам'яними енциклопедіями" древніх, в яких в неявній формі зашифровані складні наукові дані про Землю, Космосі і т.п. (Про це можемо знайти у Фурдуя і Швайдака в дослідженні "Прелесть тайны").
                                                             Таврські дольмени
                                                        Дольмени на Кавказі
                                                       Скелі Довбуша, або дольмени Карпат
Крім того, є археологічні дані про те, що споруди подібні англійському Стоунхенджу існували в Україні не тільки у вигляді мегалітів, але і у вигляді наворочених земляних валів.

Інші артефакти, які привертають до себе увагу палеовізитологов, це так звані "деформовані черепи" - людські черепи з деформаціями, які в достатку зберігаються в колекції Інституту археології АН України в Києві. "Деформовані черепи" - одна з найбільших археологічних загадок. Ці черепи витягнуті в потиличній частині, за формою подібні на диню або огірок. Експертами встановлено, що ці деформації виконувалися штучно (зазвичай практикувалися у багатьох народів давнини). Голову дитини в ранньому віці затискали між дощечками, вкритими м'якою тканиною, і стягували мотузками. Череп витягувався в довжину і продовжував рости в цих лещатах, поки не костенів остаточно. Ці болючі тортури, мабуть, витримували не всі діти, значна їх частина після цієї операції гинула або ставала психічно хворими, але певна частина виживала і досягала зрілого віку. Звичай практикувався в усьому світі: деформовані черепи знаходять в Північній, Центральній і Південній Америці (особливо серед інкських поховань), в Древньому Китаї, Єгипті, на Криті, в Північній (Лапландії), Центральній і Східній Європі. Судячи з матеріалів розкопок, володарі деформованих черепів належали до привілейованих верств суспільства (правителі, жерці). Найбільш відомими серед них є давньоєгипетський фараон Ехнатон, його дружина Нефертіті і їх дочки, зображення яких дійшли до нас на фресках і скульптурних виробах. Вченими висловлювалися такі припущення з приводу "варварського" звичаю: в ритуальних цілях або ж з метою підкреслити відмінність правлячої верхівки від "простих смертних". Відомий швейцарський письменник і палеовізітолог Ерік фон Денікен висловив гіпотезу, що операція виконувалася з метою надання голові форми, схожої на форму голів прибульців з космосу, "небесних богів", які відвідали Землю в доісторичні часи, щоб в очах народу виглядати нащадками Синів Неба (дивно, але сучасні контактери описують прибульців з "грушоподібними", "яйцевидними" головами, "динеголовими"). Деякі навіть вважають, що ці черепи належать самим прибульцям з космосу. І як це не звучить фантастично, їх знаходять на території сучасної України.

Остання така знахідка виявлена ​​зовсім недавно. Ось що писав Олег Боровський в "Україні молодій" від 3.12.2002 року: "Кореспондент інтернет-сайту" Обозреватель "повідомляє, що один зі студентів історичного факультету Чернівецького університету знайшов в Новосельчанскому районі" голову гуманоїда "- зроблене з вапняку скульптурне зображення людської голови. За іншими джерелами (польська інформагенція ПАП)," голову "знайшов селянин, під час орання поля, який і передав її археологам.

Як би там не було, але обидва джерела сходяться в одному: зображення дійсно нагадує людську голову: два очі, вуха і ніс, але розташовані вони трохи інакше, ніж у людей. Голова має іншу, подовжену форму, а очі - як у гуманоїдів з фантастичних фільмів. Вчені стверджують, що це сенсація.

Чернівецькі археологи намагаються встановити походження таємничої голови і її вік. Археолог Сергій Пивоваров після попередніх досліджень висловив припущення, що скульптурна робота невідомого автора створена ще до нашої ери. Він також вражений знахідкою, оскільки до цього часу на Буковині вдалося знайти тільки одне скульптурне зображення періоду середньовіччя ... ".

Але і це ще не вся принадність таємниці з черепами. Є ще й так звані "трепанували" - людські черепи з прижиттєвими трепанаціями (штучно виконаними в черепі отворами), яких археологи знаходять практично по всьому світу. Територіально і хронологічно цей звичай приблизно збігається зі звичаєм деформації черепів. Найдревнішому з них (знайдений співробітниками Інституту археології АН України) близько 10000 років (неоліт). Іноді отворів трепанації на черепі кілька, причому вони виконувалися в різний час. Сліди регенерації кісткової тканини, закруглені, як би оплавлені краю кістки свідчать, на думку експертів, що ці складні нейрохірургічні операції були успішними, і пацієнти після них жили роками. Невідомо з якою метою проводилися ці операції. Так чи інакше, черепи з просвердленими дірочками - вражаюча загадка археології, часто згадувана прихильниками теорії палеовізту інопланетян в своїх дослідженнях.
Знахідки "деформованих" і "трепанованих" черепів на території України та інші "дивні артефакти" - загадка чимала, але відповіді на неї можна отримати в рамках гіпотези російського дослідника Івана Григоровича Катюхіна. Він припустив, що всі земляни - інопланетяни! 10000 років тому долю Землі було змінено розумним втручанням цивілізації планети Фаетон (сьогодні від неї залишився лише пояс астероїдів, що обертаються між Марсом і Юпітером). Суспільство Фаетона, що страждало від нестачі атмосферного кисню, свідомо зруйнувало свою планету і переселилося на Землю, принісши з собою всю флору, фауну і деякі технічні досягнення. Але в результаті всесвітнього потопу, заледеніння і інших катастроф висока культура наших предків була втрачена. Нам же залишилася можливість упевнитися в її існуванні за допомогою археологічних знахідок. Як пише Катюхін, при переселенні на Землю фаетонцям слід знайти гори в тропічних і субтропічних районах Землі, щоб використовувати природні притулки, печери або скельні навіси для захисту від каменепаду (на Землю сипалися маси фаетонських порід). А там, де природні притулки були відсутні, швидко створити штучні, якими і стали знамениті згодом піраміди. Катюхін підрахував, що перші притулки, споруджені переселенцями-інопланетянами, розташовані на Землі повсюдно: в горах Ірану, Індії, Китаї, Мексиці, Перу, Казахстані, Австралії, ну і, зрозуміло, в Україні (зокрема, в Криму). "Між Севастополем і Бахчисараєм лежить особливий край, безлюдний і суворий, де розташовані "печерні міста", а також невеликі фортеці (Киз-Куле, Бакла, Мангуп, Челтер, Ескі-Кермен, Чуфут-Кале та інші) або монастирі, вирубані в скелях і пізніше знищені хозарами і монголами ... Численні штучні печери збереглися до нашого часу. В одному тільки місті Ескі-Кермен їх більше 350. Чуфут-Кале - найбільш збережений і найдоступніший з печерних міст Криму ... ".

Приваблива гіпотеза: фаетонці-інопланетяни жили в печерах України!

Гіпотез палеоконтакту в Україні є чимало, як і подібних артефактів, тому вважаю доцільним звернутись до даної тематики в наступних публікаціях, а поки обмежимось вищезгаданим матеріалом.


Джерело:  ufodos